Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСреда, 25 May 2022, 21:33

Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №55 вул.Лавреньова 9Б, (0552)29-21-83, school55kherson@ukr.net

Меню сайту
Категорії розділу
Виховна робота [61]
Заходи виховної роботи та інше
Шкільний парламент "ЛІДЕР" [10]
Профорієнтаційна робота [63]
Досягнення [4]
Міні-чат
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Навчання дітей з ООП

Шановні батьки!

Якщо у Вашої дитини виникли труднощі під час засвоєння шкільної програми, звертайтеся до міського інклюзивно-ресурсного центру (вул.Ярослава Мудрого 4).

Спеціалісти нададуть Вам та дитині рекомендації щодо навчання та виховання з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей дитини.

Школа забезпечена безперешкодним доступом для навчання дітей з особливими освітніми потребами - обладнана пандусом.

 

 

Вчителі початкової школи пройшли онлайн-курс «Робота вчителя початкових класів із дітьми із особливими освітніми потребами» та оримали сертифікати, які це підтверджують. Цей курс розкриває, як ефективно організувати навчання в інклюзивному класі, запобігти цькуванням дітей з особливими освітніми потребами, співпрацювати з батьками і асистентом учителя, а також структурує знання законодавства щодо інклюзії.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РОБОТИ ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

1.Навчання має бути активним.
2.Діти повинні мати можливість вибору, необхідно розвивати у них критичне мислення, підштовхувати до сприйняття самостійних рішень і активного навчання.
3.Тактовність – найважливіша умова в роботі.
5.Задовольняйте індивідуальні освітні потреби, використовуйте творчі й оригінальні методи заохочення дітей до мислення та навчання.
6.Установлюйте партнерські, близькі стосунки з родинами дітей і заохочуйте їх до активної участі у педагогічному процесі, щоб школа і сім’я спрямовували свої зусилля в одному напрямі.
7. Завжди пам’ятайте, що у дітей набагато схожого, ніж відмінного, незалежно від їхнього стану й потенціалу.

Мета і завдання в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

1.Сприяти залученню дітей до колективу та поліпшенню їх знань і вмінь. Навчити дітей взаємодіяти з іншими й досягати успіху у школі.
2.Створювати умови для всебічного розвитку дітей. Це стосується інтелектуального розвитку, розвитку моторики, комунікативних, ігрових, соціальних навичок, самообслуговування, а також самоповаги і контролю.
3. Розвивати соціальні вміння та навички. Соціальна компетентність особливо важлива дітям зі специфічними потребами. Якщо вони не набувають умінь у ранньому дитинстві, цей дефіцит проявиться протягом усього року життя.
4.Сприяти широкому використанню набутих умінь. Діти повинні мати змогу використовувати свої знання та вміння в різних обставинах ( ігрові форми роботи, проблемні ситуації, ситуації вибору).
5.Готувати дітей до звичних, стандартних ситуацій. Діти з вадами повинні навчатися ефективно діяти у стандартних ситуаціях у школі та поза нею.
6.Надавати родинам підтримку в досягненні їхніх власних цілей. А це можливо лише при добрих стосунках між учителем, школою і батьками.
7.Попереджати майбутні проблеми і вади. У багатьох дітей з особливими освітніми потребами із часом можуть виникати інші проблеми, спочатку малопомітні (наприклад, у дитини із затримкою розвитку комунікативних навичок згодом спостерігатися специфічні труднощі з навчанням).

 

СТРАТЕГІЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ


Учителі мають створювати умови, сприятливі для навчання дітей з різними темпераментами та різною поведінкою, які тримаються осторонь чи демонструючи агресивність. Учні, які не хочуть гратися з однолітками, можуть боятися, діяти дуже повільно чи сором’язливо. У них спостерігається дефіцит соціальних умінь контактувати з товаришами. Отож:
1.    Дотримуйтесь усталеного розпорядку дня, постійного порядку дій.
2.    Пропонуйте безпечне місце, звідки вони могли б спостерігати за діяльністю інших.
3.     Сприяйте залученню дітей до груп, можна просто виконувати  завдання удвох.
4.    Використовуйте позитивне підкріплення: усмішка, кивок голови чи плескання по спині,хваліть за правильні дії, не примушуйте до колективної роботи, приділяйте індивідуальну увагу, щоб у них з’явилося відчуття довіри, необхідне для колективної роботи.
5.    Звертайте увагу на зусилля, а не результат («Те, що ти зробив, дуже корисно».)
6.    Особливо складно працювати з агресивними дітьми, тому обмежуйте рівень шуму і візуальної стимуляції, необхідне просторе приміщення, щоб можна було відокремити гіперактивних дітей.
7.    Давайте чіткі вказівки:учні мають чітко розуміти, чого від них хочуть, у класі повинен бути вивішений розпорядок дня, на агресивну поведінку слід реагувати миттєво й організовувати паузи, щоб заспокоїти дітей.
8.    Учіть контролювати свої дії.

 

ЯК ДОПОМОГТИ ДІТЯМ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ

Учитель повинен оволодіти необхідними знаннями та навичками:
    Ознайомитися з діагнозом, мати уяву про основні види порушень психофізичного розвитку дитини.§
    Вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини.§
    Враховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального§ фізичного розвитку учня. Бути добре ознайомленим з приладами, які використовують його учні з порушенням зору і слуху. Навчитися визначати, оцінювати і створювати навчальне середовище для дітей з різними потребами. Зрозуміти важливість цілеспрямованого залучення до роботи з дітьми членів родини, встановлення з ними партнерських стосунків.
    Навчитися спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять.§
    Закінчувати заняття, коли діти втомилися чи неуважні.§
    Навчитися адаптувати навчальні плани, методики, матеріали та середовище до специфічних потреб дітей.§
    Створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формуванню колективу.§
    Формувати у дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища.§
    Підготувати дітей класу до того, що поряд з ними навчатимуться учні з особливими освітніми потребами.§
    Створити в класі демократичне середовище, налагоджувати між учнями§ дружні стосунки, щоб діти з особливими потребами відчували себе членами колективу.
    Привчати здорових дітей допомагати (за потреби) опікуватися однолітками з особливими потребами.§
    Не припускати зневажливого ставлення до дітей з обмеженими можливостями.§

 

Поради для вчителів початкової школи,  які працюють з дітьми із затримкою психічного розвитку

 

        З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти та враховуючі індивідуальні  потреби дітей із затримкою психічного розвитку рекомендуємо:

        1. Залучати дітей зазначеної категорії до позакласної та позаурочної навчально-виховної діяльності, гурткової роботи.

        2. Навчально-виховний процес спрямовувати на вироблення у дітей життєво необхідних умінь і навичок, формування трудового досвіду, який потім можна застосувати у самостійному житті.

        3. На заняттях створювати атмосферу довіри, позитивного емоційного контакту між всіма учасниками навчально-виховного процесу.

        4. Використовувати різноманітні методи і прийоми з метою корекції та компенсації недоліків психофізичного розвитку, дотримуватись дидактичних принципів навчання.

        5. При навчанні обов’язково використовувати наочність, об’ємні предмети, муляжі, опорні схеми.

        6. Проводити систематично бесіди, консультації , збори , лекції з батьками даної категорії дітей.

 

 

Поради  вчителям  ЗОШ,  які  навчають   дітей  з  порушенням  інтелекту

 

 

1. Підготувати дітей класу до того, що поряд із ними навчатиметься учень з особливими освітніми проблемами:

• Створити в класі демократичне середовище, налагоджувати між учнями дружні стосунки, щоб діти з розумовою відсталістю почувалися себе членами колективу;

• Привчати здорових дітей допомагати ( в разі потреби) опікувати розумово відсталих однолітків;

• Присікти зневажливе ставлення до дітей з обмеженими можливостями.

2. Перед прийомом до класу дитини з легкою розумовою відсталістю детально ознайомитися з його анамнестичними даними. З цією метою поспілкуватися з батьками дитини; вивчити медичні довідки; усвідомити, в чому полягає першопричина ( пологова чи післяпологова травма, хвороба в ранній період, вплив медикаментів тощо)

3. Вивчити спеціальну медичну та педагогічну (дефектологічну) літературу з метою з’ясування впливу ушкоджень (пологові травми, хвороби, психічні захворювання тощо) на процеси навчання та розвитку.

Детально вивчити особливості розвитку психічних процесів дитини з легкою розумовою відсталістю ( стан пам’яті, уваги. Мислення, темп роботи, працездатність, прояви поведінки, стан емоційно-вольової сфери тощо)

4. Ознайомитися з сучасними педагогічними підходами і методиками, які застосовуються у спеціальних школах під час навчання дітей з легкою розумовою відсталістю. Необхідно в школі мати навчальні програми ( відповідного класу). Щоб мати уявлення, якими завданнями вміннями та навичками мають оволодіти розумово відсталі діти на кінець навчального року.

5. На кожну дитину з обмеженими можливостями необхідно скласти індивідуальний навчальний план (враховуючи складність дефекту)

6. Знаючи специфічні особливості психічних процесів розумово відсталих дітей, коригувати їх у процесі навчання; враховувати під час навчання; враховувати під час планування діяльності.

• Розумово відсталі діти зазвичай мають слабку пам’ять , тому матеріал треба подавати невеликими «дозами» і звертати увагу на багаторазове повторення вивченого матеріалу. З цією метою урізноманітнювати прийоми і види робіт на закріплення вивченого матеріалу, застосовувати дидактичні ігри і лише після засвоєння цього матеріалу давати складніший новий матеріал.

• У розумово відсталих дітей порушено активну увагу. Треба застосовувати наочний матеріал для її активізації, чергувати види діяльності (більш складні завдання чергувати з легшими).

• У розумово відсталих дітей переважає конкретно-наочне мислення. На нього й треба спиратися у складанні навчального матеріалу. Для цього слід застосовувати зрозумілу яскраву наочність (предметні картинки, рахунковий матеріал, малюнок-схему до задачі тощо.)

• Діти з легкою розумовою відсталістю мають знижені темп роботи та працездатності. Значить, для них необхідно зменшити обсяг завдань та їх кількість. А складність має бути доступною. Для цього дітям можна давати індивідуальні картки із завданням відповідної складності та перфокарти, в які треба лише вставити відповідну орфограму або числову відповідь ( і зовсім немає необхідності переписувати це завдання в зошит, якщо дитина має слабкі чи недостатні навички письма)

• Діти з легкою розумовою відсталістю зазвичай не мають достатніх навичок самостійної роботи. Потрібен постійний контроль за виконанням ними завдання (щоб вони не втрачали уваги та напряму діяльності)

• Діти з обмеженими розумовими можливостями потребують неодноразового повторення вчителем інструкції щодо виконання того чи іншого завдання. Тому вчитель має переконатися, як і наскільки точно учень зрозумів, чого від нього вимагають, і лише після цього дозволити виконати завдання. В разі потреби, слід дати учневі додаткові пояснення щодо виконання завдання.

• Уміти підтримувати в дитини впевненість у своїх силах, прагнення до пізнавальної діяльності; запобігати різним змінам у психічній діяльності, поведінці та загальному стані дитини та адекватно реагувати на них.

СУБВЕНЦІЯ ООП

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Май 2022  »
ВсПнВтСрЧтПтСб
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • Designed for School 55 © 2022
    Website builderuCoz